Практика студентів є невід’ємною складовою освітньо-професійної програми підготовки фахівців з вищою освітою та галузевих стандартів вищої освіти. Вона спрямована на закріплення теоретичних знань отриманих студентами за час навчання, набуття і удосконалення практичних навичок і умінь, формування та розвиток у студентів професійного вміння приймати самостійні рішення в умовах конкретної професійної ситуації, оволодіння сучасними методами, формами організації праці, визначених освітньо-кваліфікаційною характеристикою підготовки фахівців відповідного напряму підготовки, спеціальності.
Теоретична підготовка висококваліфікованих агрохіміків-ґрунтознавців тісно поєднується з навчальною та виробничою практикою.
Головна мета практик: ознайомити студентів із сучасними методами, формами організації праці та основними засобами виробництва в агропромисловому комплексі, світовими агротехнологіями й закріпити знання та навики для практичної діяльності в їхній майбутній роботі.
На другому курсі ОР «бакалавр» студенти проходять навчальну практику з ґрунтознавства з основами геології, на третьому – виробничу практику. А також, студенти ОР «магістр» на першому і другому роках навчання проходять виробничу переддипломну практики в базових господарствах, науково-дослідних та інших установах АПК.
Навчальна практика з ґрунтознавства з основами геології. Метою польової практики з ґрунтознавства є ознайомлення студентів із ґрунтовим покривом, його будовою.
Об’єктами навчальної практики є ґрунти основних типів, підтипів, які поширені на території Західного та Східного регіонів України (Харківська область). На практиці студенти вчаться розміщати ґрунтові розрізи за елементами рельєфу, сільськогосподарських угідь, описувати їх, проводити попередню діагностику ґрунту та відбір зразків із генетичних горизонтів для лабораторних аналізів, складання карти ґрунтів. Практику проходять студенти в четвертому семестрі в обсязі 90 години.
До завдань практики входить:
1) знайомство з факторами ґрунтоутворення (рельєф місцевості, материнські породи, кліматичні умови, рослинність, господарська діяльність);
2) практичне ознайомлення з будовою та головними морфологічними ознаками ґрунту (забарвлення, структура, гранулометричний склад, стан ґрунту, вологість, пористість, наявність новоутворень та включень);
3) оволодіння навиками діагностики ґрунту в польових умовах;
4) відбір зразків ґрунту з генетичних горизонтів для лабораторних аналізів.
Польова практика із ґрунтознавства з основами геології складається із трьох етапів – підготовчого, польового й камерального.
Підготовчий період тривалістю один день проходить на кафедрі. Його завдання – ознайомити студентів з основними правилами польових досліджень ґрунтів, методами, які при цьому використовуються; забезпечити картографічними матеріалами, приладами тощо.
Польовий період практики тривалістю три днів присвячений практичному освоєнню основних методів і прийомів дослідження ґрунтового покриву певної території, закладці ґрунтових розрізів, опису та їх прив’язці, відбору ґрунтових зразків. Проводиться також виділення ґрунтових ареалів, складання попередньої ґрунтової карти.
Камеральний період (один день). Обробка польових матеріалів, аналіз лабораторних даних та уточнення ґрунтових ареалів, складання систематичного списку ґрунтів і ґрунтової карти, написання, оформлення звіту та захист практики.
Виробничу практику з підготовки бакалаврів спеціальності 201 «Агрономія» студенти третього (шостий семестр, 270 годин) проходять згідно з навчальним планом з агрохімії, ґрунтознавства, картографії ґрунтів, землеробства, рослинництва, фітопатології, агрофармакології.
Підставою для проходження виробничої практик студентів стаціонарної і заочної форм навчання є наказ ректора університету та розподіл їх на місце практики, за укладеними угодами між підприємствами та університетом.
Разом із керівником практики від університету студент складає програму та календарний графік проходження практики. Програму та порядок проходження виробничої практики студент подає керівнику від підприємства, куди він направлений.
Основним завданням виробничої практики є поглиблення й закріплення теоретичних знань із таких дисциплін, як ґрунтознавство з основами геології, агрохімія, рослинництво, землеробство, фітопатологія, агрофармакологія, картографія ґрунтів та збір матеріалів для підготовки бакалаврської роботи.
Студент на практиці знайомиться із ґрунтовим покривом, роботою агрохімічної служби, агрохімічним забезпеченням та обслуговуванням, технологічними процесами в рослинництві, визначає потенційні можливості ґрунту та резерви підвищення урожайності сільськогосподарських культур у сучасних умовах, виробничою діяльністю господарства, асоціації, фірми.
Студент повинен уміти:
- аналізувати результати агровиробничої діяльності господарства;
- проводити агрохімічні обстеження та дослідження, застосовувати методи ґрунтової, рослинної діагностики й контролю якості продукції;
- проводити моніторинг та аналізувати екологічні умови ґрунту;
- розробляти заходи відтворення та охорони родючості ґрунтів;
- складати картограми, технологічні карти, схеми й плани використання добрив на програмований урожай, складати агрохімічний паспорт поля;
- визначати економічну ефективність використаних добрив.
Студенти після закінчення виробничої практики повинні вміти аналізувати результати діяльності підприємства, господарства, визначати кількісну та якісну оцінку ґрунтів, застосовувати методи ґрунтової, рослинної діагностики, розробляти заходи підвищення родючості ґрунтів, складати картограми, технологічні карти, схеми й плани застосування добрив, еколого-агрохімічний паспорт полів, виконувати польові сільськогосподарські роботи.
Після завершення практики керівник від підприємства підписує щоденник практики студента, перевіряє достовірність зібраних ним матеріалів, складає й підписує висновки про проходження виробничої практики.
Зібрані матеріали та щоденник студент подає керівникові-методисту практики від університету й під його керівництвом оформляє та захищає перед комісією кафедри звіт. До її складу входять: керівник переддипломної практики від кафедри та науковий керівник дипломного проектування, а також викладачі випускової кафедри і за можливістю представник від бази практики.
Одержані студентами оцінки за виробничу практику повністю узгоджуються з позитивними відгуками керівників з місць проходження практики.
Підведення підсумків практики та її захист. Після закінчення терміну практики студенти звітують перед кафедрою про виконання робочої програми практик та індивідуального завдання.
Загальна форма звітності студента за практику – це подання письмового звіту, підписаного й оціненого безпосередньо керівником бази практики, в друкованому та електронному вигляді.
Звіт разом з іншими документами, встановленими навчальним закладом (щоденник, характеристика та ін.), подається на рецензування керівнику практики від навчального закладу. Після доопрацювання та остаточного погодження з керівником практики звіт подається на захист.
Підсумки практики обговорюються на засіданні кафедри агрохімії і ґрунтознавства та заслуховуються Вченою радою Інституту природничих наук не менше одного разу протягом навчального року.
Теоретична підготовка висококваліфікованих агрохіміків, ґрунтознавців тісно поєднується з навчальною та виробничою практиками.
Програми практичної підготовки магістрів спеціальності 201 «Агрономіяґ» базуються на «Положенні про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України», затверджених наказом Міністерства освіти України № 93 від 8 квітня 1993р., методичних рекомендацій щодо складання програми практики студентів вищих навчальних закладів від 11 лютого 1996р.
Ректоратом університету укладено угоди про проходження практики з різними виробничими підприємствами. Щорічно поновлюється і поповнюється перелік баз практики.
Програми практичної підготовки магістрів відповідають змісту підготовки фахівців особливостям професійної діяльності та потребам регіону, що забезпечується структурою навчальних планів, складом навчальних дисциплін і обсягами часу на їх вивчення, змістом, спрямованістю теоретичних, практичних занять, самостійної роботи, практик та виконанням магістерських робіт.
Згідно з навчальним планом в процесі підготовки магістрів передбачається проведення наступних видів практик (в обсязі 3600 години): виробнича і переддипломна.
Відповідно до цього положення розроблені та складені програми практичної підготовки студентів. Програми вищеназваних видів практик розглядаються на засіданні кафедри, затверджені заступником директора з навчальної роботи.
Практика студентів є складовою частиною навчального процесу і має велике значення в підготовці кваліфікованих фахівців. Метою практики є закріплення теоретичних знань, набуття практичних навичок та самостійної наукової роботи.
Переддипломна практика є завершальним етапом навчання і проводиться після засвоєння студентом програм теоретичного і практичного навчання з метою систематизації та практичного застосування теоретичних знань для якісного виконання поставленої у темі випускної роботи науково-практичної задачі, розвитку навичок самостійної наукової, інженерно-практичної роботи.
Завдання практики, як правило, пов’язуються з потребами чи проблемами підприємств-замовників, науково-дослідними роботами кафедр, з підготовкою доповідей студентів на наукових конференціях, а також набуття навичок, умінь і знань планування, підготовки, організації і виконання науково-дослідної роботи і оформлення її результатів. Це досягається шляхом вивчення і узагальнення науково-літературних джерел за темою магістерського проекту (роботи), підготовки матеріальної бази для її виконання, оволодіння технікою і методикою експериментальних досліджень, отримання попередніх експериментальних даних за темою дипломного проекту (роботи), розробки алгоритму його подальшого виконання і грамотного оформлення.
Керівниками практики призначаються наукові керівники випускних робіт, вони відповідають за організацію і проведення практики студента.
Основні бази проходження практики студентів навчального закладу наводяться в таблиці:
Інформація про бази практик
| № з/п |
Вид практики |
База практики |
Документ, що засвідчує використання бази практики |
|
Виробнича
Переддипломна |
– Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН;
– Дендропарк «Дружба» ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника»; – ДП «Івано-Франківський інститут землеустрою»; Івано-Франківська філія ДУ Інституту охорони ґрунтів України; – Івано-Франківська обласна державна експертиза сортів рослин; – Районні управління земельних ресурсів; – Базові господарства області. |
Угода про проведення спільної навчально-виробничої діяльності
|