Наукова робота 201 Агрономія

НАУКОВО-ДОСЛІДНА ТЕМАТИКА

Положення-про-наукові-школи

НАУКОВА ШКОЛА

ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ БОБОВО-ЗЛАКОВИХ ТРАВОСУМІШОК НА ЕРОДОВАНИХ ҐРУНТАХ ОБЛАСТІ:

запобігає прояву ерозійних процесів;

покращує агрохімічні та агрофізичні властивості ґрунту;

забезпечує урожайність сіна на рівні 7,9 т/га.

Економічна ефективність  розробки – 420 грн/га.

 

ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧА СИСТЕМА ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ ПІД РІПАК ОЗИМИЙ ЗАБЕЗПЕЧУЄ:

  

економію паливно-мастильних матеріалів на 30% порівняно з традиційними;

урожайність насіння 35,8 ц/га;

рентабельність виробництва 112%.

Економічна ефективність розробки – 960 грн/га.

 

УДОСКОНАЛЕНА ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ РАННЬОСТИГЛИХ СОРТІВ СОЇ В УМОВАХ ОБЛАСТІ:

 

забезпечує механізоване   збирання при урожаї насіння сої 2,0–2,2т/га;
скорочує виробничі затрати до 30%;

підвищує рентабельність виробництва на 20%.

 

 

ПОЛІПШЕНА ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ КВАСОЛІ СОРТУ НАДІЯ: 

забезпечує механізоване вирощування і збирання врожаю квасолі на рівні 2,3–2,6 т/га.

енергозберігаючий основний обробіток скорочує матеріальні витрати на 30%;

рекомендовані біостимулятори для обробки насіння підвищують урожай на 12–15%;

Економічна ефективність розробки  – 600 грн/га.

  

 

УДОСКОНАЛЕНА ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ ФЕНХЕЛЯ ЗВИЧАЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧУЄ:

урожайність насіння фенхеля 2,2 т/га, що на 35 % більше порівняно з прийнятою;

скорочення виробничих витрат на 20% шляхом підбору сортів,

оптимальної системи удобрення та захисту посівів.

Економічна ефективність розробки  – 450 грн/га.

  

ІНТЕГРОВАНА СИСТЕМА ЗАХОДІВ ЗАХИСТУ ПОСІВІВ

РІПАКУ ОЗИМОГО:

 

скорочує внесення гербіцидів на 35%;

підвищує урожайність насіння  культури на 1,5–1,7 т/га;

забезпечує чистий дохід 1 575 грн/га;

підвищує рентабельність виробництва на 44%.

 

 

  

ПРОГРЕСИВНА ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ ГРЕЧКИ:
Сорти гречки інтенсивного типу  Оранта та Онтарія забезпечують урожай за прогресивною технологію на рівні 3,25 т/га.

Економічна ефективність розробки – 470 грн/га.

 

НОВІ ВИСОКОПРОДУКТИВНІ СОРТИ ФАКУЛЬТЕТУ ПРИРОДНИЧИХ НАУК:

–         ріпаку ярого Лужок, Ліга забезпечують урожай насіння 2,5 т/га і є стійкими до хвороб та шкідників

–         гірчиці Бистриця – ранньостиглий, містить до 5% сінігріну  як основного показника якості. Урожай насіння – 1,8 т/га.

–         тимофіївки лучної Пасічнянська – лучно-пасовищного використання, стійкий до витоптування, характеризується інтенсивним відростанням. Урожайність – 120 т/га сіна, насіннєва продуктивність – 0,8 т/га.

Викладачі, аспіранти кафедри поєднують навчальний процес з активною науково-дослідною роботою по відновленню родючості та охороні деградованих земель, селекції рослин, удосконаленню технологій вирощування основних сільськогосподарських культур.

Доцентом кафедри Климчуком М.М. отримано патенти та авторські свідоцтва, які підтверджують високий науковий рівень та актуальність розробок.

Патент на корисну модель «Енергозберігаючий грунтополіпшуючий спосіб вирощування озимого ріпаку в короткоротаційній сівозміні» дозволяє вирішувати наступні завдання:

  • збільшити виробництво насіння ріпаку озимого у 2-4 рази;
  • зменшення забур’яненості посівів на 60-80 %;
  • скорочення використання пестицидів на посівах ріпаку до 70 %;
  • поліпшення агрофізичних властивостей ґрунту;
  • скорочення затрат праці до 10-15 людино-годин на гектар;
  • збереження родючості ґрунту за рахунок заорювання 8-10 тонн соломи після обмолоту насіння, що рівнозначно внесенню на один гектар 160 кг аміачної селітри, 140 кг суперфосфату, 210 кг калійної солі.

Патент на корисну модель «Спосіб відбору ембріогенних бутонів для біотехнології культур ізольованих мікроспор озимого ріпаку» дозволяє вирішувати наступні завдання:

  • скорочення часу на цитологічний аналіз рослин-донорів кожного генотипу;
  • прискорення селекційного процесу ріпаку шляхом закріплення генетичних ознак в першому поколінні;
  • значну економію часу і коштів при створенні нових сортів ріпаку.

Дана наукова розробка має практичне значення і активно впроваджується в селекційній роботі.

Новий сорт гірчиці сарептської «Бистриця» виведений в дендрологічному парку Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника колективом авторів: Климчук М.М., Климчук М.М. (м), Мазур В.О., Матвійчик В.С., Харук І.Д. Виведений сорт занесений до Реєстру сортів України і рекомендований до впровадження в західному регіоні.

 

На кафедрі під керівництвом професора М.Д. Волощука виконувались прикладні наукові дослідження по науково-технічних програмах Національної академії аграрних наук України, які спрямовані на вирішення важливих й актуальних проблем у галузях сільськогосподарського виробництва та екології.

 НТП «Науково-практичне обґрунтування сталого розвитку агроекосистем України» за завданням 04.01.01/014 «Розробити заходи запобігання негативного впливу екстремальних кризових ситуацій на природно-ресурсний потенціал агроекосистем Карпатського регіону» 

На основі проведених комплексних досліджень:

  • здійснено всесторонній аналіз екологічного стану агроекосистем у межах водозборів рік Карпатського регіону;
  • за ступенем еродованості виділено 3 групи річкових водозборів для Передкарпаття та 4 для Карпат;
  • доведено, що найбільш поширеними деградаційними процесами в гірській частині водозборів карпатських рік є лінійна, руслова й площинна ерозія, зсуви, осипи, вітровали, а в передгірській – площинна ерозія, дегуміфікація, переущільнення й забруднення ґрунтів;
  • встановлено, що для створення ерозійностійких, екологічно збалансованих агроландшафтів на Передкарпатті необхідне таке співвідношення угідь: лісові фітоценози – 25–30%; сільськогосподарські угіддя – 70–75% (під ріллею – 40–45%, луками – 20–25%, пасовищами –15–20%, ґрунтозахисними лісами, чагарниками – 3–5%, іншими – 3–5%).

У результаті аналізу отриманих експериментальних даних та фондових, літературних джерел розроблено систему заходів із запобігання негативного впливу деградаційних процесів на природно-ресурсний потенціал агроекосистем Карпатського регіону, яка включає:
удосконалений комплекс протиерозійних заходів (агротехнічних, лісомеліоративних, гідротехнічних та ін.), які враховують специфіку ведення сільського господарства в умовах Карпатського регіону;
удосконалену систему заходів, спрямованих на регулювання гідрологічного режиму в межах екосистем регіону з метою запобігання виникненню руйнівних паводків та повеней на карпатських річкових системах.

 

НТП «Землеробство» завдання 02.01.01-079 «Дослідити агроекологічну ефективність функціонування агробіоценозів на еродованих схилових землях Центрального Передкарпаття». 

Установлено, що на території Івано-Франківщини нараховується близько 140 тис. га сільськогосподарських угідь, які зазнали ерозії, до 30 тис. га земель сильноеродовані, малопродуктивні, які потребують вилучення з інтенсивного використання під природні кормові угіддя (консервацію).
Проведено групування земель, де виділено 6 категорій, для кожної з них наведена детальна характеристика, запропоновано основні способи (технології) їх використання.

Виявлено ефективність функціонування агроценозів на еродованих землях. Визначено параметри змін показників родючості ґрунту за умов залуження й ведення ґрунтозахисної сівозміни, доведено агрономічну, розраховано економічну доцільність залуження еродованих земель порівняно з польовим землеробством та їх протиерозійну ефективність.

 

НТП «Розвиток меліорованих територій» завдання 03.04.02-04 «Розробити наукові основи та сучасні системи організації кормовиробництва на осушених землях Центрального Передкарпаття». 

У результаті проведення досліджень на осушених землях Центрального Передкарпаття Івано-Франківщини:

  • дано оцінку впливу бобово-злакових травосумішок на показники родючості осушених земель;
  • встановлено, що урожайність бобово-злакових травостоїв з конюшиною лучною без використання інокуляції протягом двох років життя рослин мінялася від 5,6 до 6,6 т/га. Продуктивність люцерни посівної та злаків на варіанті без внесення добрив була 6,9 т/га, при внесенні N30Р60К60 вона зросла на  0,3 т/га. На варіантах, де використовували штами мікроорганізмів, приріст урожаю був на рівні 0,3–0,7 т/га більша порівняно з аналогічними варіантами без проведення інокуляції;
  • встановлено, що використання штаму бульбочкових бактерій забезпечує прибавку від 1,3 до 2,2 кг азоту на 1 га або 3,1–5,1% від загального виносу з урожаєм. Аналізуючи симбіотичну азотфіксацію люцерни посівної сорту Анді, виявлено, що прибавка за рахунок штаму була на рівні 0,7–1,4 кг азоту на 1 га, або 1,3–2,6% від загального виносу з урожаєм;
  • дано економічну оцінку використання бобово-злакових травостоїв на меліорованих землях, розроблено заходи щодо підвищення родючості осушених ґрунтів.

Поряд з виконанням НТП викладачі, аспіранти кафедри проводять дослідження з удосконалення технологій вирощування сільськогосподарських культур, розробки схем-моделей конструювання екологічно стійких агроекосистем Карпатського регіону та їх упровадження в агропромислове виробництво.